Голодомор-1933. Невивчені уроки історії
2008 рік оголошено в Україні Роком Вшанування Жертв Голодомору. По всій країні возводяться пам`ятники мільонам загиблих співвітчизників, повсюдно організуються стаціонарні й пересувні виставки, видаються книги, на екрани виходять фільми просвітницького та освітнього змісту. Віктор Андрійович Ющенко особисто відвідує регіони й контролює виконання запланованих заходів. Так і повинно бути. Бо загиблих треба памя`тати й шанувати, а історію — треба знати — і робити з неї висновки щодо сьогодення та майбутнього.
Однак у державі, в якій не лише політика, а й сама національна ідея перетворилася на кримінальний бізнес — можуть виникати такі абсурдні ситуації, коли йдуть від зворотнього. Тобто «історичні висновки» вже зроблено (наприклад, під чиєсь замовлення), і тепер потрібно підігнати під ці «висновки» саму «історію»…
Так сталося і з «Голодомором-геноцидом», який являє собою приклад форсованої «легалізації» політично-доцільних висновків з їх наступним (і майже одночасним) «ідеологічно-історичним» обгрунтуванням. Верховна Рада України приймає закон, що кваліфікує Голодомор як… геноцид українського народу (в президентській редакції — геноцид української нації). А на законодавчому рівні (з ініціативи Президента) навіть робляться спроби ввести кримінальну відповідальність за розповсюдження інформації, що заперечує, цей «факт»… На цому тлі організуються та проводяться заходи, присвячені 75-й річниці Голодомору, але чи справді їхня мета — вшанування пам`яті загиблих?… Нажаль, схоже, що ні. З політичного антуражу видно, що справжня мета — це спекуляція на найболючиших проблемах минулого й сучасного — заради найшвидшого вкорінненя у масову свідомість новітніх історичних фальсіфікацій та ідеологічних підробок.
Організація Об`єднаних Націй відмовилась визнавати Голодомор геноцидом або холокостом. Ця найбільша у світі міжнародна організація висловила свої співчуття всім народам колишнього СРСР, що постраждали від голоду в часи радянської влади. Проте українська сторона продовжує наполягати на визнанні Голодомору саме геноцидом — тобто навмисним масовими винищеннями населення за національному ознакою. Чому? Яке підгрунтя такого трактування? Що насправді відбулося у 30-ті роки минулого століття і що зараз відбувається в Україні? Хто придумав і розкрутив страшний бренд під назвою «геноцид»? Чого домагаються «помаранчеві революціонери» і до чого може призвести безвідповідальне ставлення до історії?..
Ці непрості запитання спробував висвітлити у своєму фільмі «Голодомор-1933. Невивчені уроки історії» режисер Олексій Денисов.
Скачати фільм «Голодомор-1933. Невивчені уроки історії» можна з серверу Rapidshare.com (розмір файла 686 MB, 8 фрагментів):
https://rapidshare.com/files/167555746/Golodomor_1933_uroki.part1.rar
https://rapidshare.com/files/167570118/Golodomor_1933_uroki.part2.rar
https://rapidshare.com/files/167580596/Golodomor_1933_uroki.part3.rar
https://rapidshare.com/files/167590974/Golodomor_1933_uroki.part4.rar
https://rapidshare.com/files/167605292/Golodomor_1933_uroki.part5.rar
https://rapidshare.com/files/167617441/Golodomor_1933_uroki.part6.rar
https://rapidshare.com/files/167817895/Golodomor_1933_uroki.part7.rar
https://rapidshare.com/files/167827438/Golodomor_1933_uroki.part8.rar
Разместить у себя на ресурсе или в ЖЖ:
На любом форуме в своем сообщении:
12.14.2008 (10:23)
«Організація Об`єднаних Націй відмовилась визнавати Голодомор геноцидом або холокостом. Ця найбільша у світі міжнародна організація висловила свої співчуття всім народам колишнього СРСР, що постраждали від голоду в часи радянської влади. Проте українська сторона продовжує наполягати на визнанні Голодомору саме геноцидом — тобто навмисним масовими винищеннями населення за національному ознакою. Чому? »
Почему почему…потому что идиоты, извините за откровение. Сколько людей погибло на Поволжье в эти ужасные годы, а в Беларуссии…я упорно не понимаю, почему они об этом забывают, ведь даже ООН акцентирует на это внимание. А доказательство самозначимости на международном уровне таким способом, это извините идиотизм и аморальность!
12.18.2008 (09:16)
Опять очередной разжигание национализма. Голод действительно в те времена потряс не только Украину, но, как указал автор предыдущего комментария, и другие регионы тогда единого государства. И люди, которые знают и понимают немного в истории, вряд-ли станут смотреть такой материал. Лично я не стану.
12.26.2008 (18:47)
По вашему комментарию вижу, что не осилили описание фильма. Может потому, что по-украински не читаете… Вот краткий пересказ на русском.
2008 год объявлен в Украине годом поминовения жертв Голодомора. По всей стране воздвигаются памятники миллионам погибших соотечественников, повсеместно организовываются стационарные и передвижные выставки, издаются книги, на экраны выходят фильмы и телепередачи просветительского и образовательного плана. Виктор Андреевич Ющенко лично ездит по стране и контролирует ход этой кампании. Конечно же, это правильно. Ибо предков надо чтить и помнить, а историю — надо знать — и делать из неё выводы для настоящего и на будущее.
Однако, в государстве, в котором не только политика, но и сама национальная идея стала криминальным бизнесом — могут возникать совершенно абсурдные ситуации, когда идут от обратного. То есть «исторические выводы» уже сделаны (например, под чей-то заказ), и теперь нужно подогнать под эти «выводы» саму «историю»…
В качестве примера — Верховная Рада Украины вдруг принимает закон, квалифицирующий Голодомор как… геноцид украинского народа, а на законодательном уровне, с подачи Президента, даже предпринимаются попытки ввести уголовную ответственность за распространение информации, подвергающей сомнению этот непреложный для руководства страны «факт»…
Организация Объединённых Наций отказалась признавать Голодомор холокостом или геноцидом и выразила соболезнование всем народам бывшего СССР, пострадавшим от голода в период советской власти. Однако украинская сторона упорно продолжает требовать признания Голодомора именно геноцидом — то есть преднамеренным массовым уничтожением населения по национальному признаку. Почему? И на чём основывается подобная трактовка? Что на самом деле произошло в 30-е годы прошлого века и что сейчас происходит в Украине, кто придумал и раскрутил страшный брэнд под названием «геноцид», чего добиваются оранжевые власти и к чему может привести такое вольное обращение с историей?..
Ответить на эти непростые вопросы попытался Алексея Денисов в своём фильме «Голодомор-1933. Невыученные уроки истории».